Cтейкголдери дедалі більше заявляють про зацікавленість в ESG-інформації. Тож абревіатура ESG — environmental (E), social (S), governance (G) — мимоволі щораз глибше входить у повсякденне життя компаній. Сьогодні ми не будемо говорити, кому і для чого це потрібно, — будемо виходити з того, що компанії вже усвідомлюють важливість сталого розвитку.
Про те, як цивілізувати вітчизняний звіт про управління, присмачивши його ESG-спеціями і, можливо, змінивши смак докорінно, читайте у консультації Оксани Кононенко “Звіт про управління: ESG-аспекти” у новому випуску “Практики МСФЗ”( №2/2022)
У статті:
– розглянуто нормативні вимоги до Звіту про управління,
– проаналізовано застосовні концепції суттєвості (materiality),
– дано огляд концептоснов/ стандартів для розкриття ESG-інормації;
– описано перспективи ESG-стандартизації
На думку авторки, спробу імплементувати в систему звітності вітчизняних підприємств «management report» навряд чи можна назвати вдалою. Але, незважаючи на неузгодженість вимог та відсутність розуміння його призначення на рівні нормотворців, готувати цей звіт доведеться. Питання лише в тому, як підійти до процесу. Якщо компанія має на меті підготувати корисний для стейкголдерів документ, є сенс загорнути цю інформацію у привабливу обгортку.
Авторка також підкреслила, що наразі до українських підприємств не висувають жодної вимоги щодо обов’язкового дотримання тих чи інших сталих концептоснов чи стандартів. Тож цією свободою варто розпорядитися розумно, визначившись із тим, яких правил дотримуватися, щоб необхідність складати звіт про управління (який може здатися зайвим) перетворити на конкурентну перевагу.
Наведемо витяги із консультації .
Materiality
Перш ніж порівнювати системи сталого звітування, розкажемо про один важливий нюанс.
Системи сталого звітування різняться за багатьма критеріями, але ми б хотіли звернути особливу увагу на один — підхід до оцінки суттєвості / матеріальності (materiality), який у них закладено. Тема концепції суттєвості в контексті ESG-звітування наразі чи не найсуперечливіша.
Про що ж ідеться? Ту чи іншу інформацію відображають у звітності, у тому числі і в ESG-звітності, у тому випадку, якщо вона суттєва.
Для фінансової звітності суттєвість визначена в Концептоснові (параграф 2.11): інформація суттєва, якщо її ненаведення, викривлення або завуальовування може, згідно з обґрунтованими очікуваннями, вплинути на рішення, що їх ухвалюють основні користувачі фінзвітності.
Стосовно ж оцінки суттєвості з точки зору сталої звітності, єдиного визначення не існує. Ба більше, різниться власне концептуальний підхід до розуміння суттєвості в цьому контексті. Тут вирізняють фінансову суттєвість (financial materiality) та суттєвість впливу (impact materiality).
У загальних рисах фінансова суттєвість — це історія про вплив зовнішніх факторів / обставин на компанію, що в кінцевому підсумку позначається на вартості компанії. Подана крізь призму фінансової суттєвості ESG-інформація насамперед важлива для акціонерів, інвесторів та інших учасників ринку капіталів. Цей підхід іноді називають поглядом «ззовні». Суттєвість впливу — це вже історія про те, як діяльність підприємства впливає на зовнішнє середовище. Цей підхід іноді називають поглядом «ізсередини». Ця інформація цікавить передусім уже інший табір зацікавлених сторін — тих, хто не отримує прямого зиску з успішності компанії.
Всебічний підхід до розкриття ESG-інформації досягається через дотримання принципу подвійної суттєвості (double-materiality): це звітування як про фактори сталості, що впливають на компанію, так і про те, як компанія впливає на суспільство та довкілля.
І тут цікаво, що рекомендації Мінфіну говорять про розкриття ESG-показників у звіті про управління з точки зору суттєвості впливу. А от Нацбанк, схоже, прихильник подвійної суттєвості.
Перспективи
Інвестори жаліються на розрізненість ESG-інформації через існування величезної кількості можливих концептоснов для звітування. Стандартизатори дослухалися до цих потреб, тож наразі ми спостерігаємо за формуванням двох нових систем ESG-стандартизації.
- Стандарти сталої звітності від новоствореної Ради з міжнародних стандартів сталого розвитку (International Sustainability Standards Board, ISSB). ISSB, ледь устигла оголосити про своє створення, оприлюднила проєкти (прототипи) майбутніх стандартів: Прототипний стандарт із загальних вимог щодо розкриття сталої звітностіта Прототипний стандарт із кліматичних розкриттів— разом із додатком галузевих протоколів (загалом більше ніж 600 сторінок). Імовірно, перші два стандарти буде випущено вже у другій половині цього року. З огляду на те, що розробку цих стандартів підтримує Міжнародна організація комісій із цінних паперів (IOSCO), вони можуть стати обов’язковими для підприємств, цінні папери яких обертаються на підпорядкованих їй біржах.
- Європейські стандарти сталої звітності (European Sustainability Reporting Standards, ESRS), розробкою яких займається Європейська консультативна група з фінансової звітності (European Financial Reporting Advisory Group, EFRAG) та GRI. Єврокомісія у квітні 2021 року опублікувала проєкт Директиви про корпоративну звітність у сфері сталого розвитку — Corporate Sustainability Reporting Directive (CSRD), яка замінить собою NFRD. Саме в межах виконання положення цієї директиви і триває робота щодо розроблення євростандартів сталої звітності (ESRS). Наприкінці січня EFRAG оприлюднила першу «партію» робочих документів щодо 7 (із 28) майбутніх стандартів — 4 наскрізних (cross-cutting) стандартів, 1 тематичного (topical) стандарту та 2 концептуальних рекомендацій (conceptual guidelines), серед яких — і рекомендації щодо подвійної суттєвості. Планується, що розробка стандартів буде завершена до кінця 2022 року, щоб застосовувати вже 2023 року. Напевно, ці стандарти будуть обов’язковими для підприємств, розташованих на території держав, що входять до складу Євросоюзу, які відповідають певним критеріям (за попередніми оцінками це близько 50 000 компаній).
Фактично провідні неурядові стандартизатори на сьогодні розділилися на два табори:
- перший табір об’єднав тих, хто сповідує прихильність до сталої звітності, що базується на концепції фінансової суттєвості. Вони співпрацюють з ISSB. Згадані вище прототипні стандарти — це результат колаборації між, власне, ISSB та CDSB, TCFD, VRF (яка, своєю чергою, об’єднує Framework і стандарти SASB);
- другий табір, менший за кількістю учасників, але навряд чи менший за впливом (принаймні в Європі), об’єднався навколо концепції подвійної суттєвості. Саме на цих засадах працюють GRI та EFRAG, уповноважені Європейською комісією розробляти європейські стандарти сталої звітності (ESRS).
Та чи буде тут конкуренція? Ілко ван дер Енден (Eelco van der Enden), новий CEO GRI, ось що каже стосовно цього:
«У GRI ми розглядаємо ці розробки як додаткові, а не конкурентні. Ми вже залучені до процесу ЄС як співрозробники ESRS і сподіваємося на співпрацю з новоствореною ISSB. Важливо те, що ми рухаємося до посиленої двоступеневої структури корпоративної звітності — як фінансової, так і стабільної — з кожним на рівних засадах».
Тож навряд чи нам доведеться нудьгувати. Попереду ще багато цікавого.
Джерело “Практика МСФЗ”