Давні суперечки щодо того, чи слід обмежувати споживання імпортних несезонних продуктів, підживлюються новими дослджіеннями. Чи настільки шкідливи викиди, які супроводжують транспортування таких продуктів з одного місця планети до іншого?
“для підтримки нинішньої глобальної продовольчої системи необхідно продовольство та пов’язане з ним обладнання перевозити загалом 22 трлн «тонно-кілометрів» на рік. Це призводить до 3 мільярдів тонн CO2 еквіваленту (CO2e), що становить майже п’яту частину загального обсягу викидів харчової системи”.
«Викиди харчових миль обумовлені багатим світом», – йдеться у дослідженні. Автори виявили, що країни з високим рівнем доходу, де ВВП на душу населення перевищує 25 000 доларів США, становлять лише близько 12,5% світового населення, але керують приблизно половиною міжнародних миль продовольчих товарів і викидів.
У той же час, що становлять близько половини світового населення, країни з низьким рівнем доходу з ВВП на душу населення нижче 3000 доларів США відповідають лише за 12% і 20% міжнародних миль і викидів, відповідно, відповідно”.
“Купівля місцевих продуктів харчування часто рекламується як простий спосіб скоротити шкідливі викиди. Однак, у документі встановлено, що в той час як міжнародний транспорт створює 71% транспортних викидів, викиди внутрішнього транспорту загалом вищі в 1,3 рази. Це пояснюється тим, що 93% міжнародних перевезень харчових продуктів покладаються на судноплавство, яке має відносно низьку вуглецеву інтенсивність, в той час як 94% внутрішніх перевезень спричинено більш забруднюючим автомобільним транспортом”.
“Тим не менш, перехід на місцеву дієту все ще може зменшити викиди – особливо в багатих країнах. Автори виявили, що якби весь світ перейшов на виключно домашнє постачання продовольства, викиди харчових миль зменшилися б на скромні 0,27 мільярда тонн еквіваленту CO2. Вони додають, що з них 0,24 млрд тонн буде надходити з країн з високим рівнем доходу”.
Джерело