Авторитетний коментар змін, які нещодавно були внесені до українського законодавства про працю.
Зокрема йдеться про дискримінвцію:
“До вже усталеної норми КЗпП щодо заборони будь-якої дискримінації у сфері праці (ст. 21), зокрема щодо прямого або непрямого обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров’я, інвалідності, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов’язків, місця проживання тощо, були внесені деякі уточнення. Так, нова редакція ст. 21 передбачає, що:
- не вважаються дискримінацією у сфері праці встановлені КЗпП та іншими законами дії, а також обмеження прав працівників, що залежать від властивих певному виду робіт вимог (щодо віку, освіти, стану здоров’я, статі) чи обумовлені потребою посиленого соціального та правового захисту деяких категорій осіб;
- законами і статутами господарських товариств (крім акціонерних), сільськогосподарських кооперативів, фермерських господарств, громадських об’єднань, релігійних організацій та заснованих релігійними організаціями юридичних осіб можуть встановлюватися переваги для їхніх засновників (учасників) і членів при наданні роботи, переведенні на іншу роботу та залишенні на роботі в разі звільнення”.