Стаття Джеремі Ніколлса (Jeremy Nicholls) та Даліли Ротенберг (Delilah Rothenberg) присвячена питанню взаємної ув’язки фінансової та нефвнансової звітності з тим, щоб надати інвесторам релеванту інформацію для приняття довгостокових рішень.
“Фінансові рішення ґрунтуються на фінансовому аналізі, і в існуючій системі відсутній спосіб обліку зовнішніх факторів при розрахунку доходів. У нашій нинішній економічній системі очікується, що компанії та керуючі активами максимізують свою фінансову віддачу для інвесторів. Будь-які негативні впливи на природу та суспільство, які не погіршують власні фінансові показники компанії (або, у деяких випадках, фонду), як і раніше, як правило, не враховуються відповідно до чинних стандартів бухгалтерського обліку. Навіть там, де існує обмежена звітність з цих питань, вона насамперед зосереджена окремо обо на ефекті від цього впиву на майбутню фінансову віддачу корпорацій, або на зацікавлені сторони. Немає ризику, що їх дійсно доведеться враховувати при розрахунку поточного прибутку.
У всіх нас немає майбутнього, якщо ми продовжуватимемо дотримуватися цього підходу. Інвестори приймають рішення про розподіл активів та формування портфеля на основі застарілих методів фінансового аналізу, які не враховують зовнішні фактори. Ми повинні досліджувати, як сьогодні зовнішні фактори можуть бути враховані у цінах, щоб змінити поведінку.На щастя, інвестори починають це розуміти. У новій парадигмі інвестування на системному рівні власники активів і розподільники визнають, що довгостроковий фінансовий успіх їхніх портфелів залежить від здоров’я природних і людських систем, від яких залежить ринок.”
Далі автор наводять приклад того, як зміна підходу може вплинути на поведінку інвесторів:
“Наприклад, більш цілеспрямовані або короткострокові інвестори можуть розглядати корпоративні інвестиції в робочу силу або збереження біорізноманіття як конкурентний недолік для своїх активів через пов’язані з цим витрати. Проте універсальні власники можуть розглядати ці інвестиції як потенційно корисні для довгострокового здоров’я конкретної компанії (наприклад, підвищуючи репутацію компанії), а також ширшого сектору чи економіки (за рахунок зниження систематичних ризиків), тому вони, швидше за все, підтримають ці види інвестицій.”
Щодо ролі існуючих основ/стандартів сталої звітності автори зазначають:
“<…> в цих основах представлена інформація є нефінансовою— інформація, яку комусь доведеться перетворити у фінансову інформацію, щоб оцінити вплив системних взаємодій на фінансову віддачу.”
Джерело Medium