Рейлі аналізує ситуацію, яка склалался навколо намагань “гармонізувати” фінзвітність і звітнсть зі сталого розвитку.
“існує фундаментальна невідповідність між бухгалтерським обліком та звітністю про сталий розвиток. Бухгалтерський облік значною мірою орієнтований у минуле і стосується виключно грошей. Навіть перспективні частини базуються на поточних цифрах та їхньому прогнозуванні на майбутнє”.
“Сталий розвиток — це не про цифри і не про гроші. На мою думку, сталий розвиток — це, перш за все, поведінка, як сьогодні, так і в майбутньому. Це також вибір і рішення. Те, чого компанії вирішують не робити, може бути навіть важливішим за те, що вони вирішують робити.”
“Я вважаю, що метою стандартів сталого розвитку має бути підвищення вартості капіталу для «брудних» компаній та зниження її для «чистих». “
“Все це змушує мене задуматися, чи справді ISSB належить до організації, яка в першу чергу зосереджена на бухгалтерському обліку. Майже нічого з того, що я хотів би, щоб ISSB робив, не має нічого спільного з фінансовою звітністю. Я бачу велику роль бухгалтерської професії в екологічному забезпеченні, яке наразі повністю не регулюється, але вважаю, що весь підхід до трактування сталого розвитку як підмножини бухгалтерського обліку є помилковим. Планета потребує дій, а не показників.”