Найнижчий податок на вуглець в Україні – це не про сприятливий інвестиційний клімат, як комусь може здатися. Це означає, що вже у 2026 році, відповідно до політики Carbon Border Adjustment Mechanism (CBAM), Україна сплачуватиме різницю між ставками оподаткування в бюджет ЄС при експорті товарів.
Тому підняття ставки податків, започаткування вуглецевих ринків, зокрема системи торгівлі викидами (СТВ), це про те, як алокувати більше коштів у країні і зробити справедливий перерозподіл для заходів декарбонізації, щоб українські товари були конкурентоспроможними на ринках ЄС, які є для нас основними.
До підняття ставки обсяг вуглецевого податку становив незначну частку всіх екологічних податків і просто розсіювася в державній казні без цільового призначення, де до держбюджету сплачувалися 45%, а до місцевих бюджетів – 55%. Через мізерні ставки всі екологічні податки в загальній структурі податків в Україні були одними з найнижчих у ЄС – 0,4% порівняно з 8% в Польщі.