Механізм прикордонного вуглецевого коригування (Carbon Border Adjustment Mechanism, CBAM) став одним з перших інструментів податкового регулювання у міжнародній торгівлі для досягнення кліматичних цілей.
У 2021 році Україна експортувала в ЄС товарів на $27,5 млрд, з них під регулювання CBAM підпадають товари на $5,8 млрд.
У 2021 році Україна експортувала 3,5 млрд кВт-год на $249 млн. Після запровадження CBAM експорт електроенергії, виробленої з вугілля, виглядає малоймовірним. Через великі викиди ПГ електроенергія від українських ТЕС стане неконкурентоспроможною на ринку ЄС.
Натомість з’явиться вікно можливостей для виробників відновлювальних джерел енергії (ВДЕ). У першу чергу тих, які можуть гнучко балансувати власні обсяги генерації (біомаса, гідро), а також для Енергоатома. Ці компанії стикнуться з додатковими транзакційними витратами (звітування по CBAM, верифікація викидів ПГ), проте їхній розмір буде несуттєвим.
Найскладнішим елементом звітності по CBAM буде оцінка (пізніше і верифікація) викидів ПГ. Для «складних товарів» необхідно оцінювати не лише викиди від безпосереднього виробництва товарів, а також викиди від виробництва сировини та напівфабрикатів, використаних для їх виробництва.
1 січня 2026 року починають діяти додаткові вимоги:
- до 31 травня кожного року подавати декларацію по СВАМ за попередній рік, яка включатиме інформацію про обсяг експорту товарів та загальну кількість викидів;
- верифіковувати дані про викиди ПГ незалежною третьою стороною;
- до 31 травня кожного року купувати в уповноваженого органу певну кількість сертифікатів CBAM, яка відповідає викидам за попередній календарний рік. Ціна сертифікатів розрахуватиметься як середня ціна на ринку EU ETS;
- ті, хто не зможуть здати необхідну кількість сертифікатів CBAM, отримають штрафи.
Декарбонізація світової економіки – це макротренд, який впливатиме на Україну як експортноорієнтовану відносно невелику країну. Компанії, які не зможуть пристосуватись, втратять ринки збуту в середньостроковій перспективі.