Джон Г’юз представляє огляд етичних аспектів “сталої” МСФЗ-стандартизації, про які йдеться в деяких коментарях до проєктів IFRS S1 та IFRS S2.
Зокрема IESBA зазначає:
“Глобальні стандарти, у тому числі ті, що стосуються етики та незалежності, забезпечують важливий захист від ризиків фрагментації та низькоякісної або оманливої інформації. Ці ризики можуть підвищуватися в контексті звітності про сталий розвиток, оскільки інформація часто є перспективною, а не історичною, і піддається вищим рівням невизначеності та мінливості оцінки. Крім того, інформація про сталий розвиток часто ґрунтується на припущеннях, які можуть бути дуже суб’єктивними. Існують інші добре відомі проблеми, пов’язані з широко розповсюдженою звітністю про сталий розвиток на стадії її зародження. Наприклад, багатьом компаніям бракує зрілих систем,
Ці виклики разом із вимогою повідомляти інформацію, пов’язану з сталим розвитком, одночасно з фінансовою інформацією, можуть ще більше посилити ризики таких проблем, як «зелене прання» (“greenwashing”) та «збір вишні» (“cherry picking”), підриваючи довіру до інформації та якість наданої гарантії. Greenwashing є серйозною проблемою громадського інтересу, оскільки він надає інвесторам та іншим користувачам оманливу інформацію, тим самим відволікаючи їх від мети надання їм надійної інформації про сталий розвиток, корисної для прийняття рішень. Це підсилює важливість закріплення поведінки та мислення тих, хто бере участь у звітності про сталий розвиток, у надійному Кодексі етики”.